Планувася до 30 вересня 2024 року і вже відбувся перший автоматичний обмін інформацією по фінансовим рахункам податкових резидентів України між іноземними податковими службами і податковою службою України. І навпаки — для іноземних податкових резидентів.
Останнім часом з’являлися публікації, що часто містять міфи чи перебільшування щодо наслідків автоматичного обміну. З іншого боку в першу чергу такі публікації були призначені для нагадування про проблематику, а не для освіти платників податків. Сьогодні ми коротко розповімо, що автоматичний обмін інформацією означає насправді, хто під нього підпадає або може підпасти. Також зробимо короткі висновки щодо податкових наслідків.
КОРОТКА ПОПЕРЕДНЯ ІСТОРІЯ:
Якось уряди великих країн (коли почали шукати додаткові джерела доходів) усвідомили, що не існує ефективного механізму, що гарантує оподаткування доходів, що надходять на іноземні рахунки платників податків. В результаті у 2014 ОЕСР почала створювати правову основу для механізму автоматичного обміну інформацією по фінансовим рахункам — підготувала MCAA aбо Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance on Tax Matters. Для запровадження цієї ініціативи країни-підписанти застосовували міжнародні податкові угоди та уклали «Двосторонні Угоди про Обмін Податкової Інформацією» (TIEA).
Наприклад, країни-члени ЄС провели перший автоматичний обмін у вересні 2017 за 2016 рік.
КОГО СТОСУЄТЬСЯ:
Якщо коротко, то це:
• Податкові резиденти України, які мають фінансові рахунки за кордоном;
• Податкові нерезиденти України, які мають фінансові рахунки в Україні. Також є додаткові критерії щодо того, «кого це стосується». Наприклад, щодо фізичних осіб, існують ще критерії, які визначають, по кому звітність подається, а по кому ні. Ці критерії відрізняються від країни до країни, але в цілому їх можна охарактеризувати наступним чином:
• коли було відкрито рахунок (до приєднання країни до CRS чи після).
• який залишок на цьому рахунку (до 1 млн дол. чи більша).
Україна приєдналася до обміну інформацією у 2023 році і тому звітуватиме:
• про всі рахунки нерезидентів відкриті після 30 червня 2023 року,
• та рахунки нерезидентів, які були відкриті раніше, залишок на яких станом на 31 грудня 2023 року перевищує 1 000 000 доларів США.
По юридичним особам теж є додаткові критерії. Так не підпадають під звітність:
• фінансові установи
• активні нефінансові установи
• неактивні нефінансові установи, якщо залишок на рахунку не перевищує 250 000 доларів США і бенефіціари якої є підзвітними особами.
ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ:
Якщо особа є податковим резидентом країни, що оподатковує дохід по принципу резидентства (тобто, де особо є податковим резидентом, там і оподатковується її дохід), то весь її світовий дохід оподатковується у цій країні.
Більш складний випадок, коли особа є податковим резидентом у кількох країнах. Так буває, бо критерії податкового резидентства в різних країнах, хоч і схожі, але мають відмінності. Так, наприклад, особа що мешкала на Кіпрі у 2023 році більше 183 днів автоматично стає податковим резидентом Кіпру. Одночасно така особа може бути у тому самому 2023 році і податковим резидентом України, бо в Україні критерії податкового резидентства трохи відмінні (застововуються 3 критерія: постійне помешкання, центр життєвих інтересів, дні).
Таким чином, якщо особа є податковим резидентом у 2х країнах, то податки вона повинна платити у кожній з цих країн на всі свої світові доходи.
Важливо також зауважити, що не може бути особа без податкового резидентства взагалі.
ВИСНОВОК:
Важливо правильно визначити податкове резидентство у випадках, коли потенційно є ризик, що податкові органи декількох країн можуть захотіти оподаткувати особу як свого податкового резидента.
Важливо правильно розуміти принципи оподаткування країни податкового резидентства. Тобто, наприклад, у країні, де доходи оподатковуються по принципу податкового резидентства, весь світовий дохід оподатковується в цій країні.