Друзі, вітаю
нещодавно відбулася the 7th Cyprus International Tax Conference – мабуть най значущий щорічний податковий професійний захід на Кіпрі. Трохи відклав його огляд, бо чекав коли податкова реформа, про яку багато говорили, почне матеріалізовуватись. Але колеги цікавляться його здобутками і я пообіцяв розповісти.
ПРО ЗАХІД:
Cyprus International Tax Conference — це щорічний професійний захід для професіоналів і бізнесу, що проходить на Кіпрі і висвітлює найгостріші проблеми податкової галузі, дискусійні питання, тенденції і очікування. Зазвичай спікерами запрошують топ чиновників основних державних регуляторів (Міністерство Фінансів тощо), Європейської Комісії, представників місцевих професійних регуляторів (Сyprus Bar Association, ICPAC ), представники основних місцевих бізнесових асоціацій, представники найвпливовіших консалтингових компаній. Аудиторія приблизно така сама – топ-менеджмент найбільших і найактивніших професійних учасників ринку.
З іноземних гостей цього разу, наприклад, виступали Директор “Direct Taxation, Tax Coordination, Economic Analysis and Evaluation”, European Commission Brussels та Директор з Досліджень, EU Tax Observatory, Паризька Школа Економіки (до речі, EU Tax Observatory готує Global Tax Evasion Research).
ПРО ЩО ГОВОРИЛИ:
Почали з останніх податкових тенденцій в ЄС – BEPS 2.0 (тобто, вже імплементований в більшості країн-членів ЄС Pillar 2 та очікуваний Pillar 1), продовжили про останні податкові ініціативи ЄС (the Business in Europe: Framework for Income Taxation – BEFIT; the Directive on Faster and Safer Relief of Excess Withholding Taxes — FASTER) та завершили обговоренням розрекламованої податкової реформи на Кіпрі і пропозиціями представників професійних регуляторів та бізнес-асоціацій.
Щодо останніх податкових тенденцій – BEPS 2.0, то в рамках Pillar 2 країни-підписанти в ЄС погодились підвищити ставку корпоративного податку до 15% (до рівня мінімальну світового податку в рамках Pillar 2). Поки що ще не всі підвищили, але всі запланували це підвищення.
Таким чином з 2025 року очікуємо підвищення ставки Податку на Прибуток Компаній до 15%. Мінфін вже давно про це мріє, і тут Pillar 2 став у нагоді у якості сильного аргументу в потенційних дискусіях з бізнесом. Але що цікаво, бізнес навіть не намагається дискутувати з цього приводу на Кіпрі.
Про що дискутує бізнес, то це про те, що на його думку «недоцільно» застосовувати обов’язкову звітність по ТЦУ на Кіпрі (пороги: 1 млн євро — для фінансових операцій, та 5 млн євро — для інших операцій) для кіпрських компаній, бо все одно майже всі великі кіпрські компанії платять податки за однією і тією ж ставкою — 12.5%. Але Мінфін їм відповідає, що хоча це дійсно так, на Кіпрі є податковий режим (IP Box режим), що дозволяє застосовувати ефективну ставку податку на прибуток навіть 2.5%. І на всі аргументи бізнесу представники Мінфіну поки що відповідають, що «закон є закон»:))
З цього приводу думаю, що можна було б зробити звільнення від вимоги обов’язкової підготовки ТЦУ звітності для місцевих груп компаній (тобто входять лише компанії – податкові резиденти Кіпру), якщо не одна з компаній такої групи не застосовує пільговий податковий режим на Кіпрі.
ЩЕ ОДНА СВІТОВА ІНІЦІАТИВА. МЕНІ НЕ ЗРОЗУМІЛА:
Виступав фахівець – представник однієї організації ЄС. Розповідав про те, як було б добре ввести податок на активи\ багатство, і як це є дуже справедливо. І вони над цим працюють!
Я пригадав, що колись читав, що справедливим вважається оподаткування доходу (бо як можна оподатковувати щось, що ти не заробив. А якщо дійсно оподатковувати те, що ти не заробив – наприклад твої активи, то за не самим оптимістичним сценарієм через якийсь час всі твої активи можуть забрати у якості податків). Аудиторія мовчала. І я запитав, чи дійсно він вважає, що це справедливо (оподатковувати не дохід, а те що залишилося вже після сплати податків з доходу). Фахівець підтвердив, що вважає це справедливим, бо в світі є значне розшарування суспільства по доходам.
І цікаво, що така ініціатива з’явилась ще кілька років тому, коли відсоткові ставки були ще близькими до «нуля».
Пізніше у приватній розмові з фахівцем я припустив, що може краще і ефективніше урядам інвестувати ресурси у підвищення грамотності (зокрема і фінансової) громадян, ніж шукати ще одну базу оподаткування для вирішення проблеми неефективного використання державного бюджету. Особисто він погодився. Але він представляє інтереси урядів, що в рамках концепції Вікна Овертону мають намір перетворити сьогодні соціально неприйнятну річ у норму. Отакі лівацькі настрої в світі, малята 
ЯКА ПОДАТКОВА РЕФОРМА?:
Що стосується податкової реформи на Кіпрі (вперше про неї почали говорити роки 3 тому), то заяви чиновників на цю тему на мій погляд є більше PR компанією і робились головним чином, коли черговий політик починав готуватися до виборчих перегонів. Бо я не впевнений, що можна еволюційне підвищення ефективності адміністрування податків назвати податковою реформою (наприклад, за останній рік створили єдиний податковий портал Tax For All замість двох окремих порталів для адміністрування податку на прибуток і ПДВ).
На Кіпрі головним чином словосполучення «податкова реформа» використовують у якості аргумента для підвищення податків, коли це зручно. Наприклад , Податок на Прибуток Компаній піднімуть до 15% в рамках податкової реформи у 2025 році. Але якщо ви попросите розповісти середньостатистичного чиновника на Кіпрі про цілі, кроки, заходи і часові рамки податкової реформи, в кращому випадку ви отримаєте особисту думку. Бо, як сказав один з моїх колег, ніхто поки що не має чіткого уявлення про неї.
ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ:
До речі, для міжнародного бізнесу (зокрема, українського) таке підвищення ставки Податку на Прибуток Компаній до 15% для когось можуть бути навіть корисним, бо Кіпр майже гарантовано одразу приберуть з українського «списку юрисдикцій, які підпадають під контрольовані операції».
До речі, ми разом з командою Амбасади України на Кіпрі ще минулого року почали аналітичну роботу для виключення Кіпру з українського списку юрисдикцій, що підпадають під контрольовані операції. Думаю, у 2025 році дійдемо до логічного завершення.
ПРО НАЙВЖЛИВІШІ РЕФОРМИ ОСТАННІХ РОКІВ НА КІПРІ
Важливо додати, що на Кіпрі також останні кілька років проходить реформа судової системи з ціллю підвищення ефективності її функціонування (наприклад, поки що судовий процес у Лондоні йде 2 роки, а такий самий процес на Кіпрі – 4 роки). До речі, одним з тригерів судової реформи стала епідемія COVID, коли вимушено тимчасово змінили деякі процедури – дозволили адмініструвати окремі процеси в електронному форматі.
З цікавого. На конференції представником Адвокатської Палати Кіпру було запропоновано кодифікувати податкове законодавство Кіпру, щоб спростити його і зробити його більш зрозумілим для користувача. Зараз, наприклад, на Кіпрі є 3 джерела податкового законодавства: 1) 5 основних податкових законів, 2) судові прецеденти, 3) циркуляри (роз’яснення) Податкового Департаменту. Цих циркулярів є кілька сотен. Один циркуляр іноді відміняє інший циркуляр. Для тих, хто вивчає податкове законодавство Кіпру, можна щось зрозуміти лише отримавши суттєвий практичний досвід, як це все застосовувати. Через це для підвищення ефективності застосування податкового законодавства запропонували його кодифікувати. Але неочікувано (хоча зрозуміло чому) для мене одразу з контраргументами виступив топ менеджер однієї з компаній Біг4 і сказав: «нам і так комфортно. Не має потреби нічого спрощувати і щось змінювати у податковому законодавстві».
Тобто опір будь якій реформі є з боку тих, хто відчуває, що має переваги сьогодні і йому не вигідно спрощувати вхід в ринок нових конкурентів (те саме стосується і судової реформи). Я багато чув про це, але того дня для мене це став черговий інсайт, чому «реформи» на Кіпрі вдається робити не так швидко, як хотілося б.
ВИСНОВОК:
Реформи потрібні для підвищення ефективності адміністрування податків і зменшення адміністративного тягаря для бізнесу (особливо для невеликого бізнесу).
Податкові системи розвинених країн стають максимально прозорими і автоматизованими. Мабуть скоро податкові радники більше будуть займатися головним чином тлумаченням податкового законодавства, що стає більш складним але уніфікованим, і менше — розробкою податкових структур. Бо все одно податки будуть скрізь однаковими.
«Офшори» залишилися лише для фізичних осіб. Кіпр — один з небагатьох.
